Біографічна довідка

/Files/images/10.jpg

Самоплавський Іван Іванович, ім`я якого гордо носить наша школа, народився 7 березня 1921 року. У 1937 році він закінчив середню школу, а потім — курси підготовки вчителів. З 25 серпня 1938 року по серпень 1941 року працював учителем Вишевицької середньої школи. З 1941 року по серпень 1945 року воював на фронті, захищаючи Вітчизну від німецько-фашистських загарбників. За участь у воєнних діях був нагороджений медалями: “ За відвагу”, “За звільнення Варшави”, “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945”. Повернувшись з фронту, з 1 січня 1946 року Іван Іванович очолив колектив семирічної школи №4 міста Радомишля, яка розташовувалася в пристосованих, малих, тісних хатинах, нашвидку відремонтованих і добудованих завдяки ентузіазму керівника. У 1948 році він піднімає питання про будівництво нового приміщення школи. Завдяки його невтомній, наполегливій і активній діяльності у 1950 році розпочалося будівництво нового приміщення школи, яке будували всі: і жителі міста. І батьки, і вчителі, і учні. З 1 вересня 1952 року розпочалося навчання в новій школі, яке триває і до сьогодні. На превеликий жаль 10 лютого 1978 року перестало битися серце талановитої, мудрої, щедрої людини, великого педагога Самоплавського Івана Івановича.

Історія

Радомишльського НВК "Загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів №4 - ЗДО"

імені Івана Самоплавського

Школа розташована в мальовничому містечку Радомишль, що на Житомирщині, в мікрорайоні Рудня, недалеко від річки Тетерів.

Розпочала вона працювати як початкова з 1919 року під керівництвом директора Кулаківського К.І. З 1934 року шкільний колектив очолив Савченко І.П., а в 1937 році неповна середня школа №4 зробила свій перший випуск.

/Files/images/Захваченный кадр 2.jpg

Після війни (1941-1945р.р.) настало мирне життя і розпочалася відбудова. Директором школи був призначений Самоплавський Іван Іванович.

Добра і щира людина він піклувався про напівголодних, напівроздягнених дітей у яких війна забрала щастя дитинства, допомагав сім’ям загиблих воїнів.
Школа знаходилася в старих, напівзруйнованих будинках. Було темно, тісно і холодно. Іван Іванович вирішує і цю проблему. В 1950 році починає будуватися школа по проекту семирічки.

/Files/images/img010.jpg

Будівництво йшло, так званим, народним методом. Більша частина робіт виконувалася учнями школи, батьками і вчителями. Кількість дітей швидко зростала. В 1952 році учні розпочали навчання в новій уже середній школі.

/Files/images/Захваченный кадр 3_1.jpg

Після обрання І.І.Самоплавського головою колгоспу директором була призначена Ольга Федорівна Шевченко, яка очолювала колектив школи понад 20 років.

За сумлінну працю вона нагороджена орденом Трудового Червоного прапора,знаком «Відмінник народної освіти». Контингент школи коливався вмежах 450-550 учнів, всі класи були паралельні (а і б). Уроки проводилисяв дві зміни.

З 1968 року в школі почало працювати шкільне лісництво. Шкільна теплиця забезпечувала розсадою жителів і учнів мікрорайону.

З 1977 по 1979 рік директором був Ляшенко П.О., а з 2005 року по 2010 рік директором школи працювала Шльоміна Н.Л. – вчитель-методист, нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України».

З 1979 року очолив колектив школи Томашевський В.С. вчитель-методист, нагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України» та «Василь Сухомлинський». В школі працюють 11 вчителів методистів, 14 педагогів вищої категорії, 2 старші вчителі. 55% педпрацівників школи це – її випускники, які, наслідуючи своїх наставників, несуть знання дітям і жителям мікрорайону.

Освіту в стінах школи отримали понад 2 тисячі чоловік. Більше 100 учнів закінчили школу з Золотою і Срібною медаллю. 35% випускників здобули вищу освіту.

1-го вересня – День Знань, на Свято Останнього дзвоника на випускний вечір з’їджаються випускники щоб зустрітися з дитинством і віддати шану своїй рідній четвертій. Саме вона започаткувала і продовжує роботу по системі родинного виховання, прививаючи учням любов до рідного краю, до праці, до батьків.

Газета «Шкільна Родина» систематично висвітлює життя школи і мікрорайону, вчить дітей працювати самостійно, поглиблює їх знання. Учні школи є призерами районних і обласних олімпіад, членами МАН, учасниками конкурсів «Кенгуру», «Левеня», знавців української мови, «Майбутнє лісу в твоїх руках» і ін.

В успішній реалізації проблем школи брали участь МО класних керівників, класоводів, циклові МО, творча група, учнівська Рада, Піклувальна рада, батьки, шефи-лісівники, випускники школи: народний депутат України Самоплавський В.І., президент фонду Святого Пантелеймона Радченко В.А., багато організацій, жителів міста, країни./Files/images/IMG_4641 копия.jpg

При сприянні, активній участі була проведена реконструкція приміщень і території школи.

З 24.03.2004 року школа названа іменем першого післявоєнного директора школи, організатора її будівництва Самоплавського Івана Івановича.

Наприкінці 2016 року Радомишльська районна рада прийняла рішення про перейменування нашої школи. Відтепер повна назва:

«Радомишльський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 – дошкільний навчальний заклад» імені Івана Самоплавського Радомишльської районної ради Житомирської області».

А 1 вересня 2017 року до садочку пішли перші вихованці.

Кiлькiсть переглядiв: 891

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.